Четверг, 28.03.2024, 23:35 | Приветствую Вас Гость

ВНО-2016: ИСТОРИЯ УКРАИНЫ

ПЕРЕЛІК ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА,
ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ АБІТУРІЄНТАМИ

 

Стародавня історія України
– Статуетка з бивня мамонта. Мізинська стоянка.
– Браслет із менандровим орнаментом. Мізинська стоянка.
– Наскельні малюнки з гротів Кам’яної могили.
– Мальована кераміка трипільської культури.    Статуетка жінки.
– Золота пектораль із кургану Товста могила. IV ст. до н. е.
– Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V – початок IV ст. до н. е.
– Срібна амфора з кургану Чортомлик. Перша половина IV ст. до н. е.
– Заповідник «Херсонес Таврійський» в Севастополі: «Базиліка 1935 року», «Базиліка в базиліці». VІ ст. Сучасний вигляд.
– Царський курган (гробниця Митридата) поблизу Керчі. IV ст. до н. е.
– Збруцький ідол. ІХ ст. Вигляд з чотирьох боків.


 
Виникнення та розквіт Київської Русі
– Софійський собор у Києві. Перша половина ХІ ст. Сучасний вигляд.
– Мозаїки Богоматері Оранти  із Софійського собору в Києві.
– Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
– Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057.
– Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073.
– Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073–1078. Реконструкція. Сучасний вигляд.

 

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
– Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). ХІ ст.
– Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими. Початок ХІІ ст.
– Михайлівський Золотоверхий собор. 1108–1113. Реконструкція. Сучасний вигляд.
– Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113.
– Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша половина ХІІ ст.
– Успенський собор у Володимирі. 1160. Реконструкція. Сучасний вигляд.
– Половецька баба з чашею, «Чорнухинська мадонна» з Парку-музею антропоморфних стел і половецьких кам’яних статуй в Луганську. ХІІ ст.
– П’ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.
– Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець ХІІ ст.
– Дорогобузька ікона Богородиці. Остання третина ХІІІ ст.


Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)
– Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станилі. Початок XIV ст.
– Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях. Кінець XV – початок XVI ст.
– Вірменський собор у Львові. 1363–1370. Архітектор Дорінг.
– Верхній замок у Луцьку. XIV ст.
– Острозький замок. Вежа Мурована. XІV ст.
– Кам’янець-Подільська фортеця. XIV–XVI ст.
– Хотинська фортеця. XIІІ–XVI ст.
– Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1467.
– Ханський палац у Бахчисараї. 1532–1764.
– Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV–XVII ст.
– Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця. XIII–XV ст. Майстер Федорко. Сучасний вигляд.
– Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469.
– Меджибізький замок. Друга половина XIV – перша половина XVI ст.
 
Українські землі в другій половині ХVІ ст.
– Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502.
– Ікона «Успіння Богородиці». 1547. О. Горошкович.
– Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556–1561.
– Гравюра Євангеліста Луки з Львівського «Апостола». 1574.
Надгробок князя Костянтина Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври. 1579. Майстер С. Чешек.
– Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння. 1591–1631. Архітектор П. Римлянин та ін.; вежа Корнякта. 1573–1578. Архітектор П. Барбон;

Ансамбль Успенської церкви у Львові:каплиця Трьох Святителів. 1578. Архітектор П. Красовський.
Ансамбль площі Ринок у Львові: Чорна Кам’яниця. Кінець XVI ст. Архітектор П. Красовський;

– Ансамбль площі Ринок у Львові:будинок Корнякта. 1580. Архітектор П. Барбон.
– Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст.
 
Українські землі в першій половині ХVІІ ст.
– Ансамбль Кафедрального костелу у Львові: каплиця Боїмів. 1609–1617. Архітектор А. Бремер, скульптори Г. Шольц, Я. Пфістер.
– Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622.
– Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622.
– Ікона «Христос перед Пілатом» з Успенської церкви у Львові. 1630–1638. М. Петрахнович.
– Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635–1640. Архітектор Андреа дель Аква.
– Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога. XV–XVІI ст.
 
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
– Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина ХVІІ ст.
– Іллінська церква в Суботові. 1653. Реконструкція.
– Ікона «Покрова Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина ХVІІІ ст.
 
Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст.
– Свято-Троїцький собор Густинського монастиря. 1674–1676.
– Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1689. Архітектор І. Баптист.
– Покровський собор у Харкові. 1689.
 
Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.
– Ікона «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква. І. Руткович.
– Ікона «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич.
– Будинок Якова Лизогуба у Чернігові. 1690-ті.
– Портрет Григорія Гамалії. Кінець ХVІІ ст.
– Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701.
– Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». 1706. І. Мигура.
– Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.
 
Українські землі в другій половині XVIII ст.
– Собор святого Юра у Львові. 1746–1762. Архітектор Б. Меретін.
– Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.
– Андріївська церква у Києві. 1747–1757. Архітектор Ф.-Б. Растреллі.
– Ратуша в Бучачі. 1751. Архітектор Б. Меретін, скульптор Й. Пінзель.
– Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.
– Покровська церква в Києві. 1766. Архітектор І. Григорович-Барський.
– Троїцький собор у Новомосковську. 1773–1778. Майстер Я. Погребняк.
– Успенський собор Почаївської лаври. 1771–1783. Архітектор І. Гофман.
– Дендрологічний парк «Олександрія» в Білій Церкві: водоспад «Черепаха», колонада «Відлуння», Китайський місток, композиція «Руїни». 1793 – початок ХІХ ст. Архітектори Мюффо, Д. Ботані.
– Дендрологічний парк «Софіївка» в Умані: фонтан «Змія», Грот Тантала, Грот Сцілли, Партерний амфітеатр, Грот Венери. 1796–1805. Автор проекту та керівник будівництва Л. Метцель.
– Палац Кирила Розумовського в Батурині. 1799–1803. Архітектор Ч. Камерон. Реконструкція. Сучасний вигляд.
 
Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
– Картина «Дівчина з Поділля». 1816. В. Тропінін.
– Будівля Старої біржі в Одесі. 1829–1837. Архітектори Ф. Боффо, Г. Торрічеллі.
– Будівля Київського університету. 1837–1843. Архітектор В. Беретті.
– Преображенський собор у Дніпропетровську. 1830–1835. Архітектор О. Захаров.
– Картини «Автопортрет» (1840), «Катерина» (1842), офорти з «Живописної України» на історичну тематику ("Судна рада", "Старости", "Дари в Чигирині", "Видубецький монастир",  "У Києві", "Казка")  . Т. Шевченко.
– Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850–1853. Скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон.
– Свято-Успенська Святогірська лавра: Успенський собор, Свято-Покровська церква, Миколаївська церква. Сучасний вигляд.
 
Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. – початку ХХ ст.
– Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864–1873. Архітектор Й. Главка.
– Володимирський собор у Києві. 1862–1896. Архітектори Ю. Бернгардт, К. Маєвський.
– Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887. Архітектори Г. Гельмер, Ф. Фельнер.
– Скульптура «Запорожець у розвідці». 1887. Скульптор Л. Позен.
– Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Архітектор В. Ніколаєв, скульптор М. Микешин.
– Свято-Благовіщенський кафедральний собор у Харкові. 1888–1901. Архітектор М. Ловцов.
– Пальма Мерцалова. 1895. Автори О. Мерцалов, Ф. Шпарін.
– Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880–1891. І. Рєпін.
– Картини «Весняний день в Україні» (1883), «Козаки в степу» (1890). С. Васильківський.
– Картини «Ворожіння» (1893), «Сінокіс» (1900). М. Пимоненко.
– Картина «Дівчина в червоному капелюсі». 1902–1903. О. Мурашко.
– Пам’ятник Адамові Міцкевичу у Львові. 1899–1904.Скульптор А. Попель.
– Будинок з химерами в Києві. 1901–1903. Архітектор В. Городецький.
– Миколаївський костел у Києві. 1899–1909. Архітектори С. Валовський, В. Городецький.
– Будинок Полтавського губернського земства. 1903–1908. Архітектор В. Кричевський.
– Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905–1906. Архітектор І. Левинський та ін.
– Картини «Портрет Лесі Українки» (1900), «Гуцулка з дитиною» (1912). І. Труш.
– Прибутковий будинок Аладьїна у Харкові. 1912. Архітектор Ю. Цауне.



 Українське мистецтво ХХ ст.
– Картини «Супрематична композиція» (1916), «Голова селянина (Селянський спас)» (1928). К. Малевич.
– Картина «Еней та його військо». 1919. Г. Нарбут.
– Пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці. 1922. Скульптор І. Кавалерідзе.
– Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати». 1923. В. Касіян.
– Картина «Життя». Триптих (Любов. Сімья. Повернення). 1925–1927. Ф. Кричевський.
– Пам’ятник Тарасові Шевченку в Полтаві. 1926. Скульптор І. Кавалерідзе.
– Картина «Пилярі». 1927. О. Богомазов.
– Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1929. Архітектори С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець.
– Картини «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931), «Бій Максима Кривоноса з  Ієремією Вишневецьким» (1934). М. Самокиш.
– Пам’ятник Тарасові Шевченку в Харкові. 1934–1935. Архітектор Й. Лангбард, скульптор М. Манізер.
– Будівля Ради Міністрів УРСР в Києві. 1935–1937. Архітектори І. Фомін, П. Абросімов.
– Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936–1939. Архітектор В. Заболотний.
– Будівля оперного театру в Донецьку. 1936–1941. Архітектор Л. Котовський.
– Будівля готелю «Жовтень» у Луганську. 1944–1947. Архітектор Й. Каракіс.
– Картини «Колгоспне поле» (1948–1949), «Хата в Богданівці» (1955). К. Білокур.
– Картина «Тарас Бульба на чолі війська». 1955. М. Дерегус.
– Картини «Хліб» (1949), «Весілля» (1964). Т. Яблонська.
– Пам’ятник Тарасові Шевченку в Москві. 1964. Скульптори М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко.
– Картини «Синій бик» (1947), «Гороховий звір» (1971), «Дикий чаплун» (1977). М. Приймаченко.
– Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь). 1982. Скульптор В. Бородай.
– Картина «Портрет Василя Стуса». 1989–1990. О. Заливаха.

Меню сайта
*****
Вперёд!
Полезные ссылки
  • Система "Конкурс"
  • УЦОЯО
  • ЗНО 2012: Всемирная история
  • Вход на сайт
    Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0